Третє лютого
Дистанційна робота
Завдання 1. Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього.
Стилістична норма — усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці.
Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний [д] вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з норм вимови, а в ширшому осмисленні — фонетична норма. Водночас вона є і нормою стилістичною, отже, фонетико-стилістичною. Недотримання цієї норми викликає в обізнаного з нормами літературної вимови слухача відчуття дисгармонії, незграбності, негативне ставлення до нелітературної вимови кінцевого звука у слові завод. Якщо замість братик вимовити братік, то порушаться морфемно-стилістична і орфоепічна норми, тому що суфікс -ік українським словам не властивий.
Стилістичне мовлення — це передусім мовлення нормативне, бо не можна дотриматися стилістики морфем, слів, речень, порушуючи при цьому інші мовні норми, насамперед фонетичну. Наприклад, вимовляючи радости, близькости, совісти замість радості, близькості, совісті, мовець порушує теперішні фонетичну, орфоепічну, морфемну, морфологічну і орфографічну норми; вимовою солдат, партизан, гривнів замість солдатів, партизанів, гривень порушується передусім морфологічна норма; у реченнях Мій погляд на це не співпадає з твоїм; Це міроприємство себе не виправдає не дотримано лексичної норми, бо слова співпадати, міроприємство не становлять одиниць української літературної (нормативної, унормованої) мови, стилістично правильно було б сказати не збігається, цей захід.
Норма в мові — це її узвичаєна, узаконена, загальноприйнята, обов’язкова одиниця — фонетична, морфемна та ін. Нормативність у мовленні виявляється в дотриманні норм мови.
Стилістична норма є функціональним явищем, яке стає мовленнєвою реалією тільки за умов, що мовці:
— добирають і використовують лише такі мовні одиниці, які властиві літературній мові;
— вживають слова і фразеологізми із закріпленою за ними семантикою;
— комунікативні одиниці мови, особливо речення, а також еквіваленти речень (стверджувальні, заперечні, питальні та ін.) формують за усталеними в мові синтаксичними моделями;
— дотримуються вимог певного стилю мови.
Без цього мовлення є неприродним, незвичним, отже, і стилістично ненормативним. (Дудик П.С.)
Завдання до тексту:
- Дайте визначення стилістичної норми.
- Як стилістична норма пов”язана з іншими нормами літературної мови.
- За яких умов стилістична норма стає реалією?
- Поспостерігайте за мовленням інших, наведіть приклади порушення стилістичної норми.
Завдання 2. Подивіться уривок із гумористичного шоу “Вар'яти-шоу”. Випишіть порушення стилістичної норми в мовленні учасників шоу.
Завдання 3. Опрацюйте статтю “Українська лексика зі стилістичного погляду”
Завдання 4. Охарактеризуйте лексеми з погляду їх стильової приналежності. Які слова можуть належати до різних груп?
Син, хата, вікно, плазма, ботокс, атом, бараболя, сунути, шпрехати, гомоніти, викрутаси, ректи, колія, артист, мережа.
Завдання 5.
Розмістіть слова кожного ряду відповідно до зменшення ознаки стилістичного забарвлення..
Убиватися, сумувати, упадати серцем, тужити, боліти душею, тліти серцем, вішати голову, діал. банувати, бідкувати, побиватися.
Юрмитися, збиратися,скупчуватися, купитися, роєм роїтися, збиватися, громадитися.
Страхатися, лякатися, харапудитися, полохатися, жахатися, діал.пудитися, боятися.
Мучитися, зазнавати мук, нести тягар у серці, вибиватися із сил, страждати, каратися, мордуватися.
Скучати, нудьгувати, журитися, нудитися.
Відлюдько, самітник, анахорет, пустельник, печерник, відлюдник.
Чумачило, чумак, комерсант, торговець, чумачок, чумачина.чумаченько.
Завдання 6. Доберіть до запозичених слів українські відповідники. Три пари введіть у текст. Проаналізуйте стилістичне забарвлення тексту із іншомовними словами та у випадку іх заміни українськими синонімами.
Автентичний, автобіографія, вернісаж, абракадабра, авантюра, авеню, бібліотека, баталія, бедлам, варіант, глобальний, кок, контракт, корпорація, крос, круїз, авіатор, бард, абсцес.
Завдання 7. Прочитайте поезії. Визначте стилістичну роль термінів у поезії.
Музичний етюд
Помаранчева стигла палітра
Горизонту вина подає.
Запрягає музика три вітра,
Щоб процокати в серце твоє.
Вибухають сонати високо
В епіцентрі твоєї журби,
І сімфонії чорні соколи
Гострять крила об чорні дуби.
І троянд неціловані жмутки
Посивіли з чиєїсь вини.
І по клавішах сивого смутку
Ходять сині сумні слони.
Та, до крапельки сонцю віддане,
На пшеничних вітрах встає
Твоє чисте,
густе,
провітрене,
Помаранчеве серце твоє.
Іван Драч
Геометричне
Прийшли до круга. Стали зусібіч.
І голови накрили прапорами.
І хтось завів нестямно довгу річ
про конуси і паралелограми.
А ми поволі падали в траву,
підклавши сон під голови патлаті.
І так виразно, ніби наяву,
у нас в очах світилися квадрати.
Іван Андрусяк
Увечері везли віолончель,
немов джмеля, дрімотного й німого,
як запліталась порохом дорога,
лягаючи трубою на плече.
Як бубон, бився волохатий жаль,
на поворотах автострада тихла
і ластівок ласкаве чорне пікколо
ліпилось як гніздо до етажа
безлистих посвистів осінніх крон
(плането душ! Ти вигорілий кратер!)
Рвав вітер на шматки далекий трактор
і поніч рвав, мов стінки хорих бронх.
Шуміли шини, шастали колеса
і пересохлий сипався пісок
у кузов. Угорі літак прокреслювався,
мов у відьомське зловлений ласо –
робив віраж управо – аж до місяця
і крихкотіли зорі на льоду
нічного безгоміння. Раптом виткався
ставок під фарами. Болотний дух
убгався в плеса, кумканням застелені.
Василь Стус
Завдання 8. Перекладіть наведені слова українською мовою. У російських і українських словах поставте наголоси, порівняйте їх.
Договор, щавель, крапива, документ, амнезия, звонит (по телефону), коклюш, потолок, доцент, повторим, четырнадцать, щипцы, диспансер, алкоголь, назвала, квартал, статуя, спина, медикамент, кишка, одноразовый, экспертный.
Завдання 9. Дотримуючись точності мовлення, запишіть правильні вирази. З п’ятьма правильними варіантами складіть невеликий зв’язний текст ділового стилю.
Вірна чи правильна відповідь?
Футбольні болільники чи футбольні болільщики?
Домашній адрес чи домашня адреса?
Проживати за адресою чи мешкати за адресою?
Витяг із протоколу чи виписка з протоколу?
Кошторис витрат чи смета вират?
Відношення в колективі, взаємини в колективі чи стосунки в колективі?
Стане у пригоді чи стане в нагоді?
Підняти руку чи піднести руку?
Завдання 10. Із поданих уривків із роману В. Лиса “Століття Якова” випишіть стилістично-марковані слова й охарактеризуйте їх.
- «Нема їх, нікого нема, — думає Яків. — Їден я остався. Олька є, али дочка. А чого я остався? Бо так вгодно Богові. А чого вгодно?.. Ет, старий, про що думаєш? Про що думаєш, старий...»
- Ніна заходить до хати, каже:
— Доброго дня. Ви живі, діду Якове?
Яків повертає голову, відривається од стола, на якому кришив махорку (дивно, як збереглася до весни), і відказує:
— Доброго здоровля. Чом би мені не жити? Ци ти хотіла, щоб я вмер, не получивши письма? Давай…
3. Коли воно побачило господаря — Туз біг поруч і загавкав, — то закричало:
— Нє подході, дєд, буду стрелять.
Стріляти? Яків тоді спинився. А дівчина-пляма виставила руку-патичок і закричала, ніби й закричала, а швидше зашипіла:
— Нє подході, стрельну. Відіш, у меня пістолєт.
Він уже збагнув — тая, наркоманка, бачив уже таких, навідувалися до його маку. Тилько ті — двоє балбесів, коли їх угледів, торгуватися почали, щоб продав, а ця, бач, лякає.
4. Невідомо чого й сказав... Ци... Ци передчував щось?
— Не треба? — здивувалася дохтурка.
— Я того... Їден свій спосіб попробую...
— Ну, як хочете... Але як помре?
— Може, й не помре.
Дохтурка зробила якийсь заштрик і пішла.
5. Спосіб... Він пригадав, як тітка Герасимиха дядька Івана од білої гарячки рятувала. А ще од лютої наврочниці…
6. У державному лісі полювати можна було хіба за ліцензією чи одноразовим дозволом, але та бомага коштувала неабиякі гроші. На приватних ділянках, хазяйських чи куркульських, як уже в двадцяті роки в них казали, там уже... як хіба зловить хазяїн. Плату у гмінному лісі, який колись був громадським, общинним, була помірнішою, ніж у державному.
Завдання 11. Складіть із поданими парами слів речення.
Гривня - гривна.
Громадський - громадянський
Декваліфікація - дискваліфікація.
Житловий - жилий.
Кампанія - компанія.
Оснований - заснований.
Особистий - особовий.
Завдання 12. Згрупуйте подані стилістично забарвлені слова за розрядами: емоційно-експресивна, поетична, книжна та просторічна лексика.
Любов, радість, матусенька, сердешний, недоленька, благовісний, страж, блакить, золотокосий, красний, багряний, вікопомний, сьогодення, предковічний, превалювати, взаємодія, аполітичний, ідея, пріоритет, причинність, апелювати, витріщитись, дрихнути, жерти, комизитися, чувиха, розвалюха.
Завдання 13. Утворіть від поданих слів слова з оцінно-емоційним відтінком (зменшено-пестливе, згрубіле значення).
Кіт, вовк, кінь, мати, батько, син, донька, баба, дід.
Завдання 14. Напишіть привітання зі святом, використавши зменшено-пестливі слова та прикметники найвищого ступеню порівняння.
Завдання 15. Відредагуйте подані тексти; визначте їх стилістичні особливості.
I. Шановні панове!
Ми просили надіслати нам прескуранти (прайсси) на всі види вашої продукції. Ваша фірма являється головним дістрібютором із продажі поперечнино-шліфовочних станків в Україні. Отож просимо насамперед повідомити, на яких умовах ви могли б заключити довгострочний договор поставки.
II.
Шановний пан ректор! Дозвольте порекомендувати вам пана Дмитренко, який приймає участь у конкурсі на заміщення вільної вакансії помічника менеджера по продажі. Пан Дмитренко принциповий, поважний до клієнтів, професіонально добре підготовлений, досвідчений працівник, любить свою справу, користується авторитетом у співпрацівників.
Завдання 16. Трансформуйте поданий текст художнього стилю в інший стиль мовлення.
Варіанти трансформації: діалог між Чижиком та Голубом (розмовний стиль); оголошення про зникнення Чижика (офіційно-діловий стиль); стаття до Вікіпедії про Чижика (науковий стиль); лист-прохання Чижика (Голуба) про порятунок (епістолярний); притча про Чижа та Голуба (художній/конфесійний), про моральність вчинку Голуба (публіцистичний стиль).
Чиж та Голуб
Весною Чижик молоденький,
Такий співучий, проворненький,
В садочку все собі скакав
Та якось в западню й попав;
Сердега в клітці рветься, б’ється…
А Голуб бачить та й сміється:
— А що? Попавсь? От тобі й на!
Вже, певно, голова дурна…
Не бійсь, мене б не піддурили,
Хоч як би не хитрили,
Бо я не Чижик! Ні… оце! —
Аж гульк — і сам піймавсь в сильце.
Ото на себе не надійся,
Чужому лихові не смійся!
Леонід Глібов
